Про хатетепе і собаку
Твитнуть
або 
на 
.
І якщо тепер просто клацнути лівою кнопкою миші, у Вас відкриється нове вікно з тією адресою в інтернеті, який і вказано в цій самій гіперпосилання. Що досить зручно - не потрібно набирати в адресному рядку купу символів або виділяти, копіювати і вставляти цю адресу в адресний рядок браузера.
Гіперпосилання зазвичай виглядають як підкреслений текст синього, фіолетового або корічневогпро кольори. Найчастіше якщо Ви ще НЕ клацали по посиланню, то вона синього кольору. якщо вже клацали і переходили по ній, то фіолетового або коричневого. Хоча можуть бути і інші кольори. Все залежить від дизайну сайту і розробника, який створює сторінки для цього сайту.
Але продовжимо про http: //. Зараз я Вас познайомлю з декількома «страшними» словами, які допоможуть нам вже «по дорослому» говорити і розуміти деякі речі в інтернеті. Переживати особливо не треба, оскільки ці самі «страшні» слова ми розберемо на прості складові, легкі для розуміння.
Взагалі, офіційно HTTP скор. від англ. HyperText Transfer Prоtocоl (Гіпертекст трансфер протокол) - «протокол передачі гіпертексту». Правда нам це ні про що не говорить. Але тут є одне ключове слово, яке нам допоможе зрозуміти, що це таке. А саме протокол.
Протокол, тобто правила за якими ми звертаємося до сторінок в інтернеті і правила, за якими нам видається інформація на екран нашого монітора.
Зараз зрозумієте. Пояснюю.
Те, що Ви зараз бачите на екрані свого монітора (текст різного розміру і кольору, картинки всякі нерухомі і анімовані і т.д.) реально виглядають трошки по-іншому. Навіть не трошки, а зовсім по-іншому.
Давайте подивимося як.
Перемкніть на своєму комп`ютері мову введення (розкладку) на англійську і натисніть комбінацію клавіш «Ctrl + U». В новому вікні Вашого браузера відкриється щось на зразок цього:
Це і є та інформація, яку отримав Ваш комп`ютер з інтернету для тієї сторінки, яку Ви зараз переглядаєте.
Зверніть увагу - це інформація текстового формату (літери, цифри і символи), а це означає, що розмір (кількість байт) цієї сторінки дуже маленький.
Ну, якщо ще простіше сказати, то інформація про цю сторінку в інтернеті потрапляє до Вас на комп`ютер практично миттєво навіть при невисокій швидкості з`єднання з інтернетом.
Що ж відбувається далі? Ну а далі спеціальна програма «Переглядає» цей «текстовий» документ і перетворює в вид, зручний для сприйняття. Щоб було, як казав герой фільму «Народжена революцією», приємно оку.
Так ось. Як тільки програма відпрацює весь цей текст, перед нами з`являється красива сторінка, на якій великі і маленькі написи, кольорові написи, симпатичні блоки і картинки і т.д.
І спеціальна програма ця називається, як Ви вже здогадалися - веб-оглядач. Або найбільш уживане - веб-браузер або просто браузер.
Найпоширеніші програми - оглядачі інтернету, це Google Chrome (гугл хром), Mozilla Firefox (мозила файфокс), Opera (опера), Internet Explorer (інтернет експлоерер), Safari (сафарі).
Але і це ще не все. Я тепер хочу Вас познайомити ще з одним «страшним» словом - «Служба» (Це програма або кілька програм). У тому контексті, в якому я розповідаю, зокрема, про http: //, службу іноді називають сервісом. А іноді взагалі «сервісна служба».
Справа в тому, що всі сторінки в інтернеті, які Ви відвідуєте (новинні, розважальні та ігрові портали, інтернет магазини і електронні банківські системи і т.п.), розташовані на реальних фізичних комп`ютерах.
Правда, комп`ютери ці називаються серверами. Основна відмінність серверів від персональних комп`ютерів полягає в тому, що вони дуже надійні, мають дуже високу швидкодію і дуже великі обчислювальні потужності. Іншими словами, сервера могутніше звичайних персональних комп`ютерів в десятки, сотні, а то й тисячі разів.
Так до чого я це все говорю. Ось на таких серверах і запускають спеціальні служби, які дозволяють нам працювати з різними сервісами в інтернеті. У нашому конкретному випадку запущена служба, що надає сторінки в інтернет, які ми можемо переглядати. Ну а якщо зовсім «по-дорослому», то служба підтримки HTTP протоколу.
Ще одна примітна річ. Офіційно ця служба підтримки HTTP протоколу називається «Веб-сервер». хоча в даному сполученні сервер - це не фізичний комп`ютер, а програма або кілька програм, запущених на фізичному сервері.
Це дуже часто збиває з пантелику початківців користувачів. Тому Ви повинні про це мати уявлення.
Усе. Найскладніше я Вам розповів. А тепер все це розглянемо на конкретних прикладах.
Відео: ЩО РОБИТЬ СОБАКА ПОКИ Я знімаю КОНКУРС # 41 | Elli Di Pets
За великим рахунком, практично всі інформаційні ресурси працюють з підтримкою саме протоколу HTTP. Інформація з цього протоколу передається в інтернеті у відкритому вигляді і нікого особливо цим не переймається до певного моменту.
А момент цей наступає, коли Вам необхідно вводити в інтернеті свої персональні дані. Персональними даними можуть бути як дані Вашого паспорта, поліса, ІПН і т.п., так і дані Ваших банківських реквізитів, якщо Ви користуєтеся сервісами інтернет-банків і платіжних електронних систем (зокрема логіни і паролі).
Для запобігання перехоплення таких дуже важливих для нас даних, був розроблений і використовується захищений протокол передачі - HTTPS (Ейч-ти-ти-пі-ес. S - від англ. Security (сек`юріті) - безпека). Передача даних від Вас в інтернет-сторінку та зі сторінки в інтернеті до Вас передається в захищеному (зашифрованому) вигляді. Тобто якщо адреса сторінки в інтернеті починається на https: //, то можете бути впевнені, що ваші дані не будуть перехоплені зловмисниками.
Для наочності я приведу приклади, використовуючи браузер Internet Explorer, так як в інших використовуваних мною браузерах Google Chrome, Mozilla Firefox і Opera, префікс http: // за замовчуванням в адресному рядку не відображається.
Для прикладу давайте зайдемо на сторінку якогось банку, наприклад банку «Російський Стандарт». Адреса сторінки цього банку в інтернеті https://rsb.ru.
Тут ми можемо читати будь-яку інформацію, яка нам цікава, переходити за посиланнями на інші сторінки. І все це робиться за звичайним HTTP протоколу. Але до пори, до часу.
Як тільки ми захочемо увійти в свій особистий кабінет в інтернет банку, нас перекидає на захищені сторінки, які вже працюють по протоколу захищеному HTTPS. Наприклад, якщо ми натиснемо посилання «Вхід в інтернет-банк», як показано на зображенні, ми потрапляємо на захищену сторінку https://online.rsb.ru.
Але не тільки банки і державні служби, типу податкової, використовують для доступу до конфіденційних даних захищений протокол HTTPS.
Прикладом використання захищеного протоколу може служити надання поштових скриньок для користувачів великого інтернет-порталу від https://google.ru.
Якщо ми просто зайдемо на інтернет портал Google за адресою https://google.ru, то потрапимо на головну сторінку, де нам пропонують безліч різних сервісів.
Відео: ШКОЛА ОЧИМА ЩЕНЯТИ блогер ЮМІ ЧУ
Одним з таких сервісів і є заклад поштової скриньки електронної пошти. І, якщо ми раптом вирішимо заводити поштову скриньку саме на «гугловських» сервері, то відразу переходимо на захищені сторінки, на яких знаходяться електронні поштові скриньки користувачів.
Для цих цілей на сервері запущена служба підтримки електронної пошти або, як кажуть фахівці, поштовий сервер. Це знову ж таки не фізичний сервер, а програма або комплекс програм.
Прикладом може послужити заклад облікового запису електронної пошти (він же Адреса електронної пошти, він же email, він же емейл) В уроці «Як без помилок ввести свій пароль?»На прикладі облікового запису електронної пошти« [email protected] ».
Найчастіше ми зустрічаємося і маємо справу, в основному, з двома типами записів. це адреса сайтів (Сторінок, порталів, ресурсів) в інтернет, наприклад https://google.com і адреси електронної пошти для відправки та отримання листів, наприклад [email protected].
Про електронну пошту
Зрозуміло, що в залежності від того, на якому порталі ви зареєстрували обліковий запис для своєї електронної пошти, такий і буде «хвіст» у вашій записи електронної пошти після символу «@». Це може бути і google.com, і mail.ru, і yandex.ru, і rambler.ru і т.д. Це сотні і тисячі порталів, які надають можливість користувачам зареєструвати безкоштовно свої поштові скриньки і мати свою персональну електронну пошту.
Говорити, на якому порталі краще мати обліковий запис електронної пошти, безглуздо. Це справа смаку кожного. Кому що більше подобається. Можна завести свої облікові записи електронної пошти хоч на всіх порталах. Питання, а чи треба?
Я, наприклад, для роботи використовую облікові записи електронної пошти для роботи на https://google.com і yandex.ru. Ну а для відпочинку та розваг на https://mail.ru.
Хочу тепер трохи розповісти про структурі записи адреси електронної пошти, і яку назву носить кожен елемент цієї структури. Розглянемо на прикладі адреси [email protected] (Звучить це приблизно так: імператор 611 собака джімейл кому).
Класично адреса електронної пошти виглядає наступним чином:
username @ домен
Не завжди "ім`я користувача» ми можемо привласнити таке, яке хочемо. Особливо якщо це коротке ім`я. Короткі смислові імена практично на всіх порталах вже давно зайняті. І ось доводиться йти на всілякі хитрощі, додаючи точки, підкреслення і цифри. Тому ім`я електронної пошти я вибрав imperator611. На жаль, все числа до 611 були зайняті. Тобто всі імена imperator, imperator1 ... imperator609, imperator610 були зайняті.
Відео: Кого вибрати в домашні вихованці: собаку або кота? - Все буде добре. Випуск +1023 від 24.05.17
«Домен» - це якраз той портал, на якому зареєстрована Ваша електронна пошта. Можна, звичайно, було б про це сказати і забути, якби не одне АЛЕ.
У нашому прикладі «домен», як Ви бачите, складається з двох «слів», між якими ставиться крапка - «gmail.com». Це дійсно ім`я домену. Але це ім`я, насправді складається з двох, так званих, доменів. І називаються ці домени «домен 1-го рівня» і «домен 2-го рівня".
Відео: Собака-Говорун - Не можна в ілюмінаторі - Уральські Пельмені
У нашому випадку «Com» - це домен першого (іноді називають верхнього) рівня, а «Gmail» - домен другого рівня.
Домени 1-го рівня стандартизовані. «Com» - означає комерційний. Тим, кому цікаво, можуть цю класифікацію подивитися на https://tigir.com/domains.htm.
Ну а домени другого рівня - це вже смислові імена. У нашому прикладі - це «gmail» (Електронна пошта Google Mail).
Ну і залишилося розглянути символ «@».
Офіційна назва цього символу «комерційне at » (комерційне пов). Іноді цей символ називають «вухо» або «мавпа». Але найпоширеніша назва цього символу, звичайно ж «Собака». Чому саме «собака» точно ніхто не знає (напевно). Але ось прижилося.
Відразу важко збагнути, як же цей символ написати, якщо ми хочемо записати, припустимо, свою адресу електронної пошти в записну книжку. Чесно кажучи, я сам довго мучився, поки мені не показали.
А робиться це в такий спосіб. Пишемо маленьку прописну букву «A» як нас вчили в школі, а потім від «хвостика» продовжуємо обводити цю букву навколо. Як це робиться, я спробував зобразити на анімованої зображенні нижче.
Якщо анімація не відтворюється, то клацніть по картинці, вона відкриється в новому вікні браузера і там все це буде видно.
про FTP
Ну і останнє, про що я хочу Вам коротко розповісти, так це про таке поняття як FTP (еф-ті-пі).
FTP від англ. File Transfer Protocol (Файл трансфер протокол) - «протокол передачі файлів». Саме з цього протоколу (правилам) ми можемо перекачувати файли з інтернету до себе на комп`ютер.
У багатьох напевно були випадки, коли скачувати якусь програму або архів, а програма не починається або НЕ розархівуйте. І вискакують повідомлення, що неможливо прочитати файл або щось в цьому роді.
Так ось протокол FTP і призначений для надійної перекачування файлів, особливо великих обсягів. Навіть при обривах зв`язку, цей протокол все перевірить і, швидше за все, буде докачувати файл замість того, щоб закачувати заново.
Але крім всього цього існують ще й, так звані, ftp-сервера. Тобто на фізичному сервері може бути запущений ftp-сервер (програма або кілька програм) або ще можна назвати ftp-служба, яка надає доступ безпосередньо до файлів, що зберігається на фізичному сервері.
Правда, в цьому випадку необхідно точно знати, що Ви хочете завантажити, тому що ніяких красивих описів з картинками на таких серверах немає.
Для прикладу я знайшов в інтернеті якийсь ftp-сервер з адресою ftp://ftp.startrekftp.ru/2/odyssey_5/, мабуть, з якимось серіалом.
Ну і завантажувати такі файли я б рекомендував спеціальною програмою. Такі програми називаються ftp-клієнти. Однією з кращих, на мій погляд, є програма FileZilla.
Безумовно, і для цього протоколу існує версія для захищених з`єднань і передачі файлів - SFTP.
На цьому на сьогодні все. Всім удачі і творчих успіхів.
підписуйтесь на оновлення блогу Початківцям користувачам комп`ютера і першими дізнавайтеся про нові статтях і уроках.
З повагою до Всім моїм читачам і передплатникам
Олег Івашиненко
подобається
